|
ПЕРЕКЛАДАЦЬКА МАЙСТЕРНЯ 2000-2001
|
|
Майстри
Юрій АНДРУХОВИЧ |
|
|
Поет,
прозаїк,
есеїст,
перекладач.
Народився 13
березня 1960
року
в
Станіславові
(нині Івано-Франківськ).
Закінчив
редакторське
відділення
Українського
поліграфічного
інституту у
Львові (1982) та
Вищі
літературні
курси при
Літературному
інституті в
Москві (1991).
Працював
газетярем,
служив у
війську,
деякий час
очолював
відділ
поезії
івано-франківського
часопису Перевал
(1991-1995).
Співредактор
часопису
текстів і
візії Четвер
(1991-1996). Один із
засновників
поетичної
групи Бу-Ба-Бу
(1985, скорочено
від "бурлеск
– балаган –
буфонада"). Поезія
Юрія
Андруховича
представлена
збірками Небо
і площі (1985), Середмістя
(1989), Екзотичні
птахи та
рослини (1991)
та циклами
віршів "Листи
в Україну"
(Четвер, № 4),
"Індія" (Сучасність,
1994, №5). З
прозових
творів
найперше
був
опублікований
цикл
оповідань "Зліва,
де серце" (Прапор,
1989) — майже
фактографія
служби
автора у
війську. 1991
року з’являється
друком
параісторичне
оповідання
"Самійло
з Немирова,
прекрасний
розбишака" (Перевал,
№1), що ніби
заповідає
характерні
для дальшої
прози
Андруховича
риси:
схильність
до гри з
текстом і
читачем,
містификаторство,
колажність,
еротизм,
любов до
магічного і
надзвичайного
(романи Рекреації
1992, Московіада
1993, та Перверзія
1996). Есеїстика
Андруховича
виникає
внаслідок
його частих
подорожей
до інших
країн і поступово
складається
в майбутню "книгу
спостережень"
над
особливостями
європейського
культурно-історичного
ландшафту.
Остання
публікація –
"Центрально-східна
ревізія" у
книзі Моя
Європа: Два
есеї про
найдивнішу
частину
світу ("Класика",
2001). Твори
Юрія
Андруховича
перекладено
і видано у
Польщі,
Німеччині,
Канаді
окремими
книжками, а в
США, Швеції,
Росії,
Австрії,
Фінляндії
окремими
публікаціями.
Він є також
автором
перекладів
із
польської (Т.Конвіцький),
німецької (Р.М.Рільке,
Ф.Голер, Ф.фон
Герцмановскі-Орландо),
російської (Б.Пастернак,
О.Мандельштам,
А.Кім) та
англійської
(Шекспірів "Гамлет").
2001 року Юрій
Андрухович
став
лауреатом
міжнародних
премій
Гердера та
Фундації
Антоновичів.
|